Спадковий договір в Австрії: хто може його укласти, що він гарантує і скільки коштує

Спадковим договором одна особа обіцяє іншій свою майбутню спадщину або її частину, а інша особа цю обіцянку приймає (§ 1249 ABGB). Вирішальна відмінність від заповіту: заповіт – це одностороннє волевиявлення, яке його автор може відкликати будь-коли аж до своєї смерті. Спадковий договір – це договір. Він зобов'язує обидві сторони і, як правило, може бути скасований лише спільно.

В австрійському спадковому праві спадковий договір є найсильнішою підставою покликання до спадщини: він має перевагу перед заповітом і спадкуванням за законом. Проте на практиці він трапляється рідко, бо доступний лише вузькому колу осіб і вимагає суворої форми.

Спадковий договір має бути оформлений як нотаріальний акт – причому за участю двох свідків або другого нотаріуса. Крім того, він повинен відповідати вимогам дійсності розпорядження на випадок смерті. Приватно складений «спадковий договір», навіть підписаний обома сторонами, як спадковий договір недійсний. У кращому разі його можна зберегти як заповіт – але тоді його знову можна вільно відкликати.

Нотаріус реєструє спадковий договір в Центральному реєстрі заповітів Австрії (Österreichisches Zentrales Testamentsregister). Так його гарантовано знайдуть після смерті у спадковому провадженні (Verlassenschaftsverfahren).

Наша роль: ми консультуємо Вас, разом із Вами розробляємо відповідну конструкцію, готуємо зміст і узгоджуємо його з Вашою сімейною ситуацією, Вашим майном і, за потреби, з іноземним правом. Для посвідчення у формі нотаріального акта ми співпрацюємо з нотаріусом.

Договором не можна розпорядитися всією спадщиною. Спадковий договір охоплює щонайбільше три чверті спадкового майна. Одна чверть повинна залишатися для вільного розпорядження на випадок смерті – і до того ж «чистою», тобто вільною від боргів та обов'язкових часток.

Що станеться з цією вільною чвертю, вирішує сам спадкодавець (Erblasser): він може розпорядитися нею в заповіті – зокрема й на користь партнера за договором. Тому багато пар поєднують спадковий договір щодо трьох чвертей із взаємним заповітом щодо останньої чверті. Якщо спадкодавець вільною чвертю не розпорядився, вона переходить до спадкоємців за законом – а не автоматично до спадкоємця за договором.

Приклад: майно становить € 800.000, боргів немає. Договором можна зв'язати щонайбільше € 600.000. Сумою € 200.000 спадкодавець повинен мати змогу розпорядитися вільно.

Спадковий договір пов'язаний зі шлюбом або зареєстрованим партнерством. Якщо шлюб розірвано чи скасовано за взаємною згодою, без вини або за рівної вини обох сторін, шлюбні договори (Ehepakte) – а разом із ними і спадковий договір – припиняються для обох сторін, якщо не було домовлено інакше (§ 1266 ABGB). У разі розлучення через переважну вину однієї сторони за невинною стороною можуть зберегтися певні права.

Наша порада: прямо визначте в спадковому договорі, що має діяти в разі розлучення, скасування шлюбу чи розставання. Це запобігає спорам – саме тоді, коли шлюб уже не тримається.

• Спільно – так: обидві сторони договору можуть за взаємною згодою скасувати або змінити спадковий договір. Скасування потребує форми нотаріального акта.
• Односторонньо – ні: одностороннє відкликання виключене. Пізніший заповіт, що суперечить спадковому договору, у цій частині не має сили.
• Щодо вільної чверті: тут кожен залишається вільним і може будь-коли змінити свій заповіт.

«Я хочу, щоб моя дружина могла залишитися в нашій квартирі».

Чоловік має двох дітей від першого шлюбу і перебуває у другому шлюбі. Квартира у власності (Wohnungseigentum) належить лише йому. Він хоче, щоб після його смерті квартиру отримала дружина – і щоб ніхто згодом не міг змінити це в односторонньому порядку, навіть він сам під впливом третіх осіб. Спадковий договір захищає дружину. Оскільки діти зберігають свою обов'язкову частку і можуть вимагати її в грошах, ми заздалегідь розраховуємо, які суми можуть припасти на дружину, і перевіряємо альтернативи – як-от відмову дітей від обов'язкової частки за компенсацію або право користування житлом.

«Ми разом побудували бізнес».

Подружжя спільно веде підприємство; частки здебільшого належать одному з партнерів. Спадковий договір гарантує, що той, хто пережив іншого, отримає частки і зможе продовжувати бізнес. Додатково треба узгодити між собою статут товариства, положення про наступництво та вимоги дітей щодо обов'язкової частки – інакше обов'язкова частка може поставити підприємство під загрозу.

«Ми не одружені – чи можливо це все одно?»

Для співмешканців спадковий договір неможливий. З 2017 року співмешканці за певних умов мають надзвичайне право спадкування (außerordentliches Erbrecht), але воно діє лише тоді, коли немає інших спадкоємців за законом. Надійнішими є заповіт, дарування на випадок смерті з відмовою від права відкликання або – якщо це відповідає життєвим планам – шлюб чи зареєстроване партнерство зі спадковим договором.

Чи діє спадковий договір у транскордонних випадках, визначається Європейським регламентом про спадкування (EuErbVO). За загальним правилом застосовується спадкове право держави, в якій померлий мав останнє звичайне місце проживання. Проте можна обрати право держави свого громадянства. Саме для пар із різним громадянством або з майном у кількох країнах спадковий договір повинен містити чіткий вибір права. Правове становище за кордоном ми з'ясовуємо через наші партнерські адвокатські бюро на місці. Читайте також нашу статтю для спадкоємців, які проживають за кордоном.

Спадковий договір передбачає два блоки витрат: консультацію та розробку договору, а також витрати на нотаріальне посвідчення. Витрати на нотаріуса визначаються нотаріальним тарифом (Notariatstarif) і залежать від вартості майна. Ми заздалегідь називаємо Вам фіксовану ціну за наші послуги і отримуємо для Вас пропозицію нотаріуса – без несподіванок.